Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (4) | Реферативна база даних (10) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Короткова Н$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 17 Представлено документи з 1 до 17 |
|||
| 1. | 
Джелали В. В. Разработка измерительно-вычислительного компютеризированного комплекса для регистрации куллоновольтных характеристик и биосенсорной индикации патогенов [Електронний ресурс] / В. В. Джелали, Д. Н. Чернышенко, И. Ю. Кучма, Н. А. Короткова, Т. П. Осолодченко // Сенсорна електроніка і мікросистемні технології. - 2014. - Т. 11, № 1. - С. 53-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/seimt_2014_11_1_7 | ||
| 2. | 
Любинин И. А. Графит и его модификации – антифрикционный наполнитель пластичных смазок [Електронний ресурс] / И. А. Любинин, В. В. Мисюра, Н. П. Короткова, Е. А. Кравец // Вопросы химии и химической технологии. - 2013. - № 3. - С. 121-129. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vchem_2013_3_30 | ||
| 3. |
Короткова Н. П. Противоизносные присадки к дизельным топливам. Аналитический обзор литературы [Електронний ресурс] / Н. П. Короткова, Я. М. Ярмолюк, И. А. Любинин, Б. Ф. Кочирко // Вопросы химии и химической технологии. - 2013. - № 4. - С. 61-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vchem_2013_4_14 | ||
| 4. | 
Дубова Н. Ф. Оцінка відносного ризику смертності у населення, яке мешкає на територіях україни з різними рівнями радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи [Електронний ресурс] / Н. Ф. Дубова, Н. В. Короткова // Військова медицина України. - 2009. - Т. 9, № 2. - С. 74-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vmuk_2009_9_2_15 | ||
| 5. | 
Джелали В. В. Иммунные биосенсоры — основа новых экспресс-методов диагностики вирусных инфекций [Електронний ресурс] / В. В. Джелали, О. А. Петрова, Н. А. Короткова // Профілактична медицина. - 2014. - № 3-4. - С. 45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pmed_2014_3-4_20 | ||
| 6. |
Джелали В. В. Разработка иммунных электрохимических биосенсоров для диагностики инфекционных болезней [Електронний ресурс] / В. В. Джелали, Д. Н. Чернышенко, Н. А. Короткова, Н. И. Игумнова, В. И. Юхименко, А. В. Мартынов // Профілактична медицина. - 2014. - № 3-4. - С. 46-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pmed_2014_3-4_21 | ||
| 7. | 
Півень Н. В. Захворюваність дитячого населення найбільш радіоактивно забруднених територій України хворобами органів травлення [Електронний ресурс] / Н. В. Півень, Н. В. Гунько, Н. В. Короткова // Довкілля та здоров'я. - 2014. - № 4. - С. 55-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dtz_2014_4_13 На основі аналізу існуючих національних даних показано, що сумарні накопичені ефективні еквівалентні дози загального опромінення населення досліджуваних районів коливалися у межах 19,4 - 41,8 м3в. В окремих населених пунктах (від 3,1 % до 12,8 %) їх рівні перевищують встановлений національним законодавством критерій дози за життя 70 м3в. За минулі після аварії на ЧАЕС роки у мешканців досліджуваних районів реалізовано до 75 % дози за життя і їх опромінення продовжується. Показано що на рівні областей в останні п'ять років рівні захворюваності дітей хворобами органів травлення були вищими за загальнодержавні у Рівненській області, нижчими - у Житомирській. Найвищі рівні захворюваності були у Сарненському та Рокитнівському районах Рівненької області та Лугинському районі Житомирської області, нижчі - у Народицькому та Овруцькому районах Житомирської області. За підвищених рівнів захворюваності в досліджуваних районах в їх динаміці спостерігається тенденція до зниження. Для збереження здоров'я дитячого населення на радіоактивно забруднених територіях необхідне продовження здійснення заходів радіологічного, медичного та соціального захисту, підвищення ефективності диспансеризації, соціально-економічного відродження територій та відновлення державної програми щодо безкоштовного харчування дітей, які постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи.На основе анализа существующих национальных данных показано, что суммарные накопленные эффективные эквивалентные дозы общего облучения населения исследуемых районов колебались в пределах 19,4 - 41,8 м3в. В отдельных населенных пунктах (от 3,1 % до 12,8 %) их уровни превышают установленный национальным законодательством критерий дозы за жизнь 70 м3в. За прошедшие после аварии на ЧАЭС годы у жителей исследуемых районов реализовано до 75 % пожизненной дозы и их облучение продолжается. Показано, что на уровне областей в последние пять лет уровни заболеваемости детей болезнями органов пищеварения были выше общегосударственных в Ровенской области и ниже - в Житомирской. Самые высокие уровни заболеваемости были в Сарненском и Рокитновском районах Ровенской области и Лугинском районе Житомирской области, меньшие - в Народичском и Овручском районах Житомирской области. При повышенных уровнях заболеваемости в исследуемых районах в их динамике наблюдается тенденция к снижению. Для сохранения здоровья детского населения на радиоактивно загрязненных территориях необходимо продолжать осуществление мероприятий по радиологической, медицинской и социальной защите, повысить эффективность диспансеризации, социально-экономическое возрождение территорий и возобновление государственной программы по бесплатному питанию пострадавших в результате Чернобыльской катастрофы детей. | ||
| 8. | 
Омельянець М. І. Стан радіоактивного забруднення продуктів харчування та особливості їх споживання жителями найбільш радіоактивно забруднених територій України у віддалений період ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи [Електронний ресурс] / М. І. Омельянець, Н. В. Півень, Н. В. Гунько, Н. В. Короткова, В. Д. Срібна // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2014. - Вип. 19. - С. 126-135. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2014_19_12 Мета роботи - оцінити з гігієнічних позицій рівні забруднення продуктів харчування місцевого походження 137Cs і стану їх споживання жителями найбільш радіоактивно забруднених районів Житомирської, Київської та Рівненської областей України у віддалений період після Чорнобильської катастрофи. Наведено дані аналізу матеріалів Державної служби статистики України щодо виробництва та споживання населенням сільськогосподарської продукції в найбільш радіоактивно забруднених районах Житомирської, Київської та Рівненської областей. Проаналізовано дані обласних центрів радіологічного контролю та СЕС щодо рівнів забруднення харчових продуктів (молока, м'яса, овочів та фруктів, дикорослих грибів та ягід). За результатами анкетного опитування жителів радіоактивно забруднених районів досліджуваних областей з'ясовано стан обізнаності населення щодо рівнів радіоактивного забруднення продуктів харчування місцевого виробництва, обсягів їх споживання та застосування способів кулінарної обробки для зниження внутрішнього опромінення. Використано гігієнічні, аналітичні, математико-статистичні, соціологічні, програмно-технологічні методи дослідження. Визначено, що в країні та досліджуваних областях більш ніж удвічі зменшилися виробництво та споживання молока і м'яса та майже в 1,5 разу зросли і картоплі. Показано, що в харчуванні жителів найбільш радіоактивно забруднених територій (РЗТ) України у віддалений період подолання наслідків Чорнобильської катастрофи переважають харчові продукти місцевого виробництва і широко вживаються дикорослі ягоди та гриби. Еколого-гігієнічний моніторинг харчових продуктів на РЗТ доводить існування вірогідності споживання населенням продукції з підвищеними рівнями вмісту радіоактивних речовин. Жителі РЗТ Житомирської, Київської й Рівненської областей обізнані з можливістю забруднення харчової продукції місцевого виробництва радіоактивними речовинами чорнобильського походження та способами зниження їх рівня шляхом кулінарної обробки. З метою зниження рівнів внутрішнього опромінення жителів РЗТ необхідні продовження здійснення агромеліоративних заходів та моніторинг радіоактивного забруднення сільськогосподарської та дикорослої продукції. | ||
| 9. |
Гунько Н. В. Структурні властивості когорти дітей та підлітків на час аварії на Чорнобильській атомній електростанції, які мешкають на найбільш радіоактивно забруднених територіях України [Електронний ресурс] / Н. В. Гунько, Н. В. Короткова, М. І. Омельянець // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2016. - Вип. 21. - С. 132-140. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2016_21_10 | ||
| 10. |
Гунько Н. В. Інформаційно-статистичне забезпечення ретроспективного дослідження смертності осіб, опромінених у дитячому віці внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та проживаючих на радіоактивно забруднених територіях України: оцінка практичної можливості [Електронний ресурс] / Н. В. Гунько, М. І. Омельянець, С. О. Терещенко, С. В. Масюк, Н. В. Короткова, О. М. Іванова // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2017. - Вип. 22. - С. 108-125. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2017_22_10 Мета роботи - аналіз інформації з різних джерел для можливостей її використання в епідеміологічному дослідженні смертності дітей та підлітків (1968 - 1986 рр. народження) на час аварії на Чорнобильській АЕС. Об'єкт дослідження - інформаційно-статистичні джерела за 1986 - 2011 рр. щодо смертності осіб, які були дітьми та підлітками на час аварії на ЧАЕС і мешкали на найбільш радіоактивно забруднених територіях (РЗТ) України (Іванківський та Поліський райони Київської області, Народицький та Овруцький райони Житомирської області). Методи дослідження: теоретичні, загальнонаукові, документарний аналіз, демографічні. Дослідження полягає у визначенні придатності наявного інформаційно-статистичного забезпечення, яке міститься у різних джерелах інформації, щодо вимірювання й оцінювання смертності осіб, опромінених у дитячому віці внаслідок аварії на ЧАЕС та які мешкають на РЗТ України. Доведено, що поєднання інформаційно-статистичних джерел Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Мін'юсту України, Державної служби статистики України і ННЦРМ надає змогу успішно проводити ретроспективні когортні дослідження на будь-якій території та за будь-який період. | ||
| 11. |
Гунько Н. В. Аналіз чисельності та структури населення найбільш радіоактивно забруднених територій України в різні часи [Електронний ресурс] / Н. В. Гунько, Н. В. Короткова, Я. Ю. Засоба // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2019. - Вип. 24. - С. 109-120. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2019_24_8 За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 р. та станом на 01.01.2017 р. щодо чисельності та структури населення територій країни, що були визнані найбільш радіоактивно забрудненими внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, визначити існуючі демографічні проблеми. Об'єкт дослідження: населення найбільш радіоактивно забруднених територій (РЗТ) України (Народицький, Овруцький та Олевський райони Житомирської області, Іванківський та Поліський райони Київської області, Рокитнівський та Сарненський райони Рівненської області, Козелецький та Ріпкинський райони Чернігівської області) і населення України в цілому (контроль). Інформаційною базою дослідження стали дані Державної служби статистики України та їх регіональних представництв щодо розподілу постійного населення за статтю і віком станом на 01.01.2017 р., а також Всеукраїнського перепису населення 2001 р. Використано демографічні, математико-статистичні, графічні, програмно - технологічні методи дослідження. Найбільш РЗТ України значно різняться як за чисельністю населення, так і за його структурою. Співвідношення за статтю та віковими групами населення РЗТ, як і України, змінюються в часі. Загальний силует піраміди України свідчить, що у 2017 р. відбулося збільшення частки у населенні осіб у віковій групі понад 60 років, а на РЗТ їх однолітки досить швидко йдуть з життя. На РЗТ має місце і суттєва регіональна варіація рівнів постаріння населення. Висновки: аналіз кутів нахилу граней до основи пірамід свідчать, що як у 2001, так і в 2017 р., з усіх досліджуваних територій найшвидше зміна чисельності поколінь відбувалася у Рокитнівському та Сарненському районах. | ||
| 12. |
Гунько Н. В. Варіативність статево-вікової структури населення найбільш радіоактивно забруднених територій України [Електронний ресурс] / Н. В. Гунько, Н. В. Короткова // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2018. - Вип. 23. - С. 153-163. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2018_23_13 Мета роботи - аналіз сучасних параметрів структури та вікового складу населення територій країни, що були визнані найбільш радіоактивно забрудненими внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Об'єкт дослідження: населення найбільш радіоактивно забруднених територій (РЗТ) України (Коростенський, Народицький, Овруцький та Олевський райони Житомирської області, Іванківський і Поліський райони Київської області, Рокитнівський і Сарненський райони Рівненської області, Козелецький і Ріпкинський райони Чернігівської області) та населення України в цілому (контроль). Інформаційною базою дослідження стали дані Державної служби статистики України та їх регіональних представництв щодо розподілу постійного населення за статтю та віком станом на 01.01.2017 р. Використано демографічні, математико-статистичні, графічні, програмно-технологічні методи дослідження. В Україні переважання чоловіків над жінками виявлено від народження до 35 років, подібний статевий баланс спостерігався тільки в Олевському районі. В інших вікових групах зберігається високий або дуже високий рівень неврівноваженості статевої структури на користь жінок (за винятком Сарненський район село), що особливо помітно після 65 років. У порівнянні з Україною (41,1 року) середній вік населення вищий у Ріпкинському (45,9 року), Козелецькому (44,5 року), Коростенському (42,5 року), Овруцькому (42,3 року) та Народицькому (42,2 року) районах, а найнижчий - у Рокитнівському (30,9 року) та Сарненському (33,8 року). Різниця між середнім віком чоловіків та жінок від 3,6 року (Сарненський район) до 7,7 року (Ріпкинський район). Висновки: на РЗТ України спостерігаються відмінності у віковій структурі населення. РЗТ мають різні режими відтворення (прогресивний, стаціонарний та регресивний). Найкращий демовідтворювальний потенціал, в осяжній перспективі, мають Рокитнівський, Сарненський, Олевський та Поліський райони, в яких кількість дітей до 15 років перевищує кількість осіб старше працездатного віку. | ||
| 13. |
Гунько Н. В. Інтегральне оцінювання демографічного стану радіоактивно забруднених територій України [Електронний ресурс] / Н. В. Гунько, Н. В. Короткова // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2020. - Вип. 25. - С. 204-219. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2020_25_12 Мета роботи - на основі інтегрального оцінювання здійснити порівняльний статистичний аналіз станом на 2016 р. демографічного стану територій України, які визнано найбільш радіоактивно забрудненими внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Об'єкт дослідження: населення найбільш радіоактивно забруднених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС районів України та населення України в цілому (контроль). Інформаційною базою дослідження стали дані Державної служби статистики України та їх регіональних представництв. Інтегральне оцінювання демографічної ситуації в регіоні здійснено на основі розрахунків територіальних індексів та багатовимірної середньої по кожному району. Використано демографічні, математико-статистичні, графічні, програмно-технологічні методи дослідження. Радіоактивно забруднені райони України значно різняться: як за чисельністю (від 5,8 тис. осіб у Поліському р-ні до 105,1 тис. осіб у Сарненському), так і за варіативністю значень медико-демографічних показників; як між собою, так і у порівнянні з даними по країні. Результати обчислень 10 медико-демографічних ("позитивних" і "негативних") територіальних індексів та багатовимірної середньої (P), як інтегральної оцінки демографічного стану, засвідчили, що найкращою у 2016 р. демографічна ситуація була у Рокитнівському (P = 1,249) та Сарненському (P = 1,112) районах Рівненської обл., а найгіршою - у Козелецькому (P = 0,363) та Ріпкинському (P = 0,402) р-нах Чернігівської обл. Найбільш близькою до загальнонаціональної була демографічна ситуація в Олевському р-ні Житомирської області (P = 0,947). Поліський, Народицький, Овруцький, Іванківський та Коростенський р-ни посідають проміжне місце у порівнянні з районами Рівненської та Чернігівської обл. (P = 0,618 - 0,742). | ||
| 14. |
Гунько Н. В. Деякі аспекти життєдіяльності населення в Чорнобильській зоні відчуження України [Електронний ресурс] / Н. В. Гунько, О. М. Іванова, К. М. Логановський, Н. В. Короткова, С. В. Масюк // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2021. - Вип. 26. - С. 141–161. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2021_26_9 | ||
| 15. |
Гунько Н. В. Старіння постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та проблеми дослідження їхнього психічного здоров’я [Електронний ресурс] / Н. В. Гунько, К. М. Логановський, В. О. Бузунов, Н. В. Короткова // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2021. - Вип. 26. - С. 162–187. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2021_26_10 | ||
| 16. |
Гунько Н. В. Радіаційно забруднені території Чернігівської області України: радіаційно-екологічне та медико-демографічне минуле та сучасне [Електронний ресурс] / Н. В. Гунько, О. М. Іванова, Н. В. Короткова, В. Б. Будерацька, З. Н. Бойко, С. В. Масюк, А. А. Мелекесцева // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2022. - Вип. 27. - С. 167–187. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2022_27_12 | ||
| 17. |
Гунько Н. В. Мертвонароджуваність та малюкова смертность: дослідження районів України найбільш радіоактивно забруднених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС [Електронний ресурс] / Н. В. Гунько, Н. В. Короткова, С. В. Масюк // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2023. - Вип. 28. - С. 143-157. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2023_28_10 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |